ЛУНА́ТИК, а, чол. Хворий на лунатизм. Ані тіні непевності не було в жаднім його русі..; здавалося, що се лунатик, який ані крихти не почуває величезної небезпеки свойого [свого] положення (Іван Франко, II, 1950, 259); Лунатик, — говорили люди, — прагне бути ближче до місяця (Наука і життя, 9, 1965, 30); * У порівняннях. Туманов здригнувся, як лунатик від холодної води (Петро Панч, I, 1956, 146).
ЛУНАТИК
Тлумачення слова