ЛУЛУСЬ, виг., діал.
1. Звуконаслідування, що вживається на позначення звуку від удару.
2. Уживається як присудок за знач. лулуснути. Аж ось — лулусь щось під ногами! (Євген Гребінка, I, 1957, 58); Лулусь його в лоб! (Словник Грінченка).
ЛУЛУСЬ
Тлумачення слова