ЛУК

ЛУК, а, чол. Ручна зброя для метання стріл, яка має вигляд стягнутої тятивою дуги. Прострілив би я вас з лука, Та з лука не палко; Положив би вічно спати — Та все чогось жалко! (Микола Руденко, Тв., 1956, 55); Скіфи були войовничими племенами.. їх озброєння складалося з луків, стріл, списів і мечів (Історія УРСР, I, 1953, 25);  * У порівняннях. Її струнка фігура зігнулась од напруги, як тугий лук (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 368).
♦ Як з лука — дуже швидко. Рудик шльогав коні лозиною і гукав: — Лети мені, кров чортова, як з лука! (Григорій Косинка, Новели, 1962, 134).