ЛОЗИ́НКА, и, жін. Зменш.-пестл. до лозина. Він раптом цвьохнув лозинкою по снігу (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 117); * У порівняннях. Вперлася [дівчина] йому в груди обома руками, напружилась гнучкою лозинкою і вислизнула в’юном (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 137).
ЛОЗИНКА
Тлумачення слова