ЛОВКЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до ловкий. — А вона, справді, ловкенька: говорить, як у дзвоник кує! (Степан Васильченко, I, 1959, 153); — Там у крамниці є такі ловкенькі цукерки.. Такі смачні, неначе солодкий, солодкий лід (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 40).
ЛОВКЕНЬКИЙ
Тлумачення слова