ЛОТР, а, чол., діал., лайл. Негідник, розбійник, грабіжник. Але чим викажеш [доведеш] їм, що ти.. не лотр у тому найгіршому розумінні, яким намагається шляхтич виставити тебе перед красунею господинею?.. (Іван Ле, Наливайко, 1957, 30); — Маєш такого лотра у себе, яких мало й на світі є. Жени його в потилицю з свого обійстя (Михайло Стельмах, I, 1962, 116).
ЛОТР
Тлумачення слова