ЛОТО́К, тка, чол.
1. Відкритий прилавок або переносний столик, ящик для торгівлі на вулиці. Одного разу Саїд здалеку звернув увагу на лоток морозивника (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 303); Лунали вигуки продавців різних ласощів, що з лотками на шиї ходили між натовпом (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 69).
2. Дошка з бортами або такої форми металева посудина, що використовується для розкладання чого-небудь. Сушильну площадку обладнують стелажами, на яких розміщують лотки з плодами (Садівництво і ягідництво, 1957, 279); Придатні для інкубації яйця обережно укладають в металеві лотки і ставлять у камери (Вечірній Київ, 8.IV 1961, 1).
3. рідко. Те саме, що лотік 1. З гори, де мала розпочатись рубка лісу, на височенних козлах було прокладено .. вниз довгий з товстого бруса лоток (Петро Колесник, Терен.., 1959, 300).