ЛОСКОТНИЙ

ЛО́СКОТНИЙ, ЛО́СКІТНИЙ, а, е. Те саме, що лоскотливий, лоскітливий. Денис щедро лив йому лоскотну воду з відра просто на спину (Олесь Гончар, III, 1959, 317); По всьому приміщенні плив гострий лоскотний дух м’яса і оселедців (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 56); Павло намагався стримати хвилювання. Але якась лоскотна хвиля раз у раз проходила по тілу (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 67); В душі жив якийсь неспокій, якась лоскітна тривога (Юрій Збанацький, Доля, 1961, 102).