ЛО́ША́К, а, чол. Молодий кінь. [Марта:] Треба взяти нові віжки, а то старі потрухли: лошак норовистий та щоб не порвав іще (Степан Васильченко, III, 1960, 103); Мати молилася святому Юрію Побідоносцеві, що топтав змія лошаком (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 469); * У порівняннях. Вітер бив копитами землю, як степовий лошак (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 362).
ЛОШАК
Тлумачення слова