ЛОПУШНЯ́К, чол., діал.
1. род. а. Лопух (у 1 знач.). Хліб Уляна загорнула в лопушняк і поклала в холодку (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 238).
2. род. у. Зарості лопуха. З високої трави й вухатого лопушняку раз у раз виринає вигоріла під сонцем кучма кучерявого волосся (Петро Колесник, Терен.., 1959, 9).