ЛОПОТЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Який лопотить, може лопотіти. На столі з’явилася лопотюча накрохмалена скатертина (Павло Загребельний, Спека, 1961, 76); Під лопотючим дахом намету або під скиртою сіна — о, там розмови ніколи не бувають казенними (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 43).
ЛОПОТЮЧИЙ
Тлумачення слова