ЛОМОВИ́К, а, чол.
1. Візник, який займається перевезенням важких вантажів. Мореплавець-флотський, ..вантажник і биндюжник-ломовик відтоді [коли Одеса стала портом] стали справжніми господарями і порту, і міста (Юрій Смолич, V, 1959, 8).
2. Кінь, упряжка з возом тощо для перевезення важких вантажів. — А який транспорт? .. Двох парокінних ломовиків вистачить (Андрій Головко, II, 1957, 469); Скрізь велика й щербата кам’яна бруківка, наче спеціально вимощена для ломовиків (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 198); * У порівняннях. Я за шістнадцять років, признаюся, мало зробив, та в цьому не тільки моя провина, але й провина керівництва, що дивилось на мене як на ломовика, який все вивезе (Олександр Довженко, I, 1958, 22).