ЛОЯ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який тримається в межах законності (іноді лише формально). Як же се він, Макар Іванович, урядовець, людина офіціально лояльна, прилюдно виступить з цим у такій справі, що вже сама з себе трохи.. як би це сказати?.. ну трохи небезпечна! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 167); Необхідно і надалі держати твердий курс на залучення до активного радянського і громадського будівництва лояльних елементів української інтелігенції (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 259);
// Який свідчить про таку поведінку. Старий знає, що небезпечність не скаламутить лояльного життя добродія Літка, й весело хихикає (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 165); — Дехто, як ворог, таїть проти нього [начальника будівництва] далеко не лояльні настрої (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 215).
2. Який коректно, доброзичливо ставиться до кого-, чого-небудь.