ЛО́ГІКА, и, жін.
1. Наука про закони і форми мислення. — Поговорімо за всіма правилами логіки, бо логіка є підвалина справжнього мислення (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 25).
2. Внутрішня закономірність. Логіка життя сильніша за логіку конституційних підручників (Ленін, II, 1949, 90); Для соціалістичного реалізму неприйнятна умовність, яка панує в мистецтві буржуазного модернізму. Це — умовність, ..що перекручує логіку реальних речей і подій (Про багатство літератури, 1959, 18);
// Правильність, розумність висновків. Що таке страх? Це така дика, атавістична, звіряча сила, яка не залежить од логіки, сили волі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 427).
3. звичайно з означ., розм. Сукупність чиїх-небудь поглядів; хід міркувань, умовиводів. Логіка Лесі Українки відгострена, як бритва (Максим Рильський, III, 1956, 113); Логіка Малахова була цілком послідовною і все-таки неправильною (Вадим Собко, Справа.., 1959, 212).
Жіноча логіка див. жіночий.