ЛО́ЦМАН, а, чол.
1. Провідник суден, добре обізнаний з навігаційними умовами певної ділянки моря, річки, каналу тощо. Кінні козаки переходили уплав, а піших і запаси перевозили лоцмани на човнах і каюках (Олекса Стороженко, I, 1957, 397); Обережно проведений лоцманом через неширокий прохід між підводним камінням, він [теплохід] зайшов у тиху бухту (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 7).
2. Невелика хижа смугаста риба родини ставридових, яка часто супроводить на далекі відстані пароплави і великих риб, головним чином акул.