ЛОБИ́ЩЕ, а, чол., Збільш. до лоб 1. Хто знає, які думки ховас цей важкий, високий лобище? (Олесь Донченко, II, 1956, 277); Стурбовано помацала [матінка] лобище сотникові, бо ж була певна, що це триклятий борщ довів її синка до марення (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 432).
ЛОБИЩЕ
Тлумачення слова