ЛЮ́ТНЕВИЙ, а, е. Прикм. до лютня.
ЛЮТНЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до лютий 2. Вже втихла снігова буря і ще більш міцнів лютневий мороз (Іван Ле, Мої листи, 1945, 69);
// Який має (мав) місце, відбувається (відбувався) у лютому місяці. На вогневій Блаженки статечно розповідали комусь про лютневі бої за Гроном (Олесь Гончар, III, 1959, 411).