ЛЮТІТИ, ію, ієш, недок. Ставати лютим (див. лютий 1 1—3). Остап лютів: «Еге ж, хоч молода, та розсудлива: чим за старця іти, краще ж за прасола» (Андрій Головко, II, 1957, 399); Смеркло; блиски зорі ночі; Надворі мороз лютів (Павло Грабовський, I, 1959, 288).
ЛЮТІТИ
Тлумачення слова