ЛЮСТРИ́НОВИЙ, а, е, заст. Пошитий з люстрину. — Що за гарну спідницю я їй справив! люстринову (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 448); Ярина відчинила скриню, набиту віном. До самого полудня перебирала рушники з півниками, квітчасті скатертини, сорочки льняного полотна, сукні люстринові (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 66).
ЛЮСТРИНОВИЙ
Тлумачення слова