ЛЮ́КОВИЙ, а, е. Прикм. до люк. Башти [силосні] слід розміщувати поблизу тваринницьких ферм люковими прорізами в бік будівлі (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 480).
ЛЮКОВИ́Й, вого, чол. Робітник, що працює біля люка певного агрегату. Як солдат на чатах стоїть біля вогнедишних коксових батарей один з кращих люкових.. коксохімічного заводу (Радянська Україна, 30.IV 1964, 1).