ЛЮДИНОЛЮ́БЕЦЬ, бця, чол., книжн. Той, хто любить людей, готовий допомагати їм; гуманна людина. Михайло Стельмах у «Правді і кривді» створив чудовий образ сучасної людини — правдошукача і людинолюбця Марка Безсмертного (Радянське літературознавство, 1, 1963, 4).
ЛЮДИНОЛЮБЕЦЬ
Тлумачення слова