ЛЮДИ́НКА, и, жін. Зменш.-пестл. до людина 1. Пройшла верстов з п’ятдесят чи з шістдесят лісом — ні хатинки, ні людинки… (Панас Мирний, I, 1949, 219); Маленька, до неприємності гнучка людинка у цивільному, заходить до кабінету (Вадим Собко, Любов, 1935, 16).
ЛЮДИНКА
Тлумачення слова