ЛЮ́ДСЬКІСТЬ, кості, жін.
1. Те саме, що людство. Людськість, як відомо, розвивається не по одному шаблону, іде різними дорогами (Іван Франко, XVI, 1955, 383); Яке глибоке щастя — жить, Буть гідним імені людини, Народу й людськості служить! (Максим Рильський, III, 1961, 166).
2. Те саме, що людяність. Під порфіром мовчазливих стін [Мавзолею] Такий промінний людськістю своєю Спочив безсмертний, вікопомний він (Микола Бажан, Роки, 1957, 225); — Буду учениць своїх до думок глибоких привчать, — в тон Оленці думали й ми, — до людськості, правди (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 141).