ЛЮДОЛО́В, а, чол. Той, хто ловить людей, забирає їх у полон, використовуючи для своїх потреб. Схопили її людолови [турки], зв’язали мотузком і потягнули за конем (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 508); Йшла дівчина, чудом заціліла від нацистських людоловів (Юрій Яновський, Мир, 1956, 13).
ЛЮДОЛОВ
Тлумачення слова