ЛЮДНО, присудк. сл. Багато людей. — В мене тільки було й думки, що приїду додому — весело буде, людно, музики, танці… (Марко Вовчок, I, 1955, 107); Людно зараз на кримських шляхах, що біжать до чорноморської столиці (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 80).
ЛЮДНО
Тлумачення слова