ЛЮБОЧКА 1, и, жін., поет. Пестл. до любка1. Коли-то діждуся звістки від те [тебе], любочко моя? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 148); — Тіточко-люб очко, чого ви журитесь? (Марко Вовчок, I, 1955, 6).
ЛЮБОЧКА 2, и, жін., бот. Те саме, що любка2. Наведемо відмічені нами бур’яни: ..любочки осінні, любочки волосисті (Український ботанічний журнал, XIII, 2, 1956, 62).