ЛЮБКО, а, чол., розм. Коханий хлопець або чоловік. На вигоні прощалася Горпина зі своїм любком (Іван Франко, I, 1955, 66); Коханням п’яне йде дівча стрічати любка (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 138).
ЛЮБКО
Тлумачення слова
ЛЮБКО, а, чол., розм. Коханий хлопець або чоловік. На вигоні прощалася Горпина зі своїм любком (Іван Франко, I, 1955, 66); Коханням п’яне йде дівча стрічати любка (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 138).