ЛЮБЕ́СЕНЬКО.
1. Присл. до любесенький. Зима була, і хуга вила, Як звір скажений за вікном, А ми любесенько сиділи У теплій хатоньці рядком (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 340).
2. Те саме, що гарнесенько. Ходить по хаті пан конотопський сотник, ..виголившись чистенько і чуб підстригши любесенько (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 213).