ЛЮБ’Я́ЗНО. Присл. до люб’язний. Став до нього сотник люб’язно говорити (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 165); Князь Арпад дуже люб’язно зустрів княгиню Ольгу, що прийшла до нього з дружбою і миром (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 222).
ЛЮБ’ЯЗНО
Тлумачення слова