ЛЬОНОК 1, нку, чол. Зменш.-пестл. до льон. Вийшла мати з дітьми в поле: — Нуте, ручки молоді, як оцей льонок пополем — пополуднуєм тоді (Павло Тичина, II, 1957, 231); * У порівняннях. Густо червоніє [Разуєв] від шиї і до білястого, мов витіпаний льонок, чубчика (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 65).
ЛЬОНОК 2, нку, чол. Однорічний або багаторічний бур’ян родини ранникових. Льонок звичайний. Один з найшкідливіших бур’янів, поширених в умовах помірного, забезпеченого вологою клімату (Бур’яни і боротьба з ними, 1957, 76).