ЛЬОДОВИК

ЛЬОДОВИ́К, а, чол. Скупчення великих мас льоду, що утворюється на земній поверхні і має властивість сповзати з верхніх рівнів на нижчі; глетчер. Під впливом тиску лід починає сповзати по схилах і утворює глетчер, або льодовик (Курс загальної геології, 1947, 138); Лежать у полі вперті валуни На Молодечнині, в озернім краї; Супутник мій незаперечно знає, Що кинуті льодовиком вони (Максим Рильський, III, 1961, 284); Верховини гір стояли кругом, схожі на фантастичні льодовики (Олесь Гончар, III, 1959, 124).