ЛЯСКУ́ЧИЙ, а, е. Який сильно лящить. Залунав ляскучий, мов свисток, паровозний гудок (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 175); Ляскучі голоси дівчат зливалися з охрипшими заводами п’янюг (Панас Мирний, III, 1954, 272).
ЛЯСКУЧИЙ
Тлумачення слова