ЛЯСК 1, у, чол. Те саме, що ляскання. Залунав дворазовий різкий ляск. Се були два грімкі позаушники (Іван Франко, III, 1950, 239); — Канчуком було лясну — до самого краю мій ляск досягає! (Панас Мирний, IV, 1955, 220); Корови з поля йдуть додому, їх підганяє чередник, — ляск батога і владний крик (Володимир Сосюра, II, 1958, 373).
ЛЯСК 2, у, чол. Те саме, що лящання. Враз піднявсь Страшенний дзвяк і ляск собачий (Іван Франко, X, 1954, 344).