ЛЯШКИ, ів, мн. (одн. ляшок, шка, чол.; ляшка, и, жін.), іст., зневажл. Поляки. Прокинулись ляшки-панки — Нікуди втікати! (Тарас Шевченко, I, 1951, 66); У тікають ляшки-панки і гетьманськії полки… (Володимир Сосюра, I, 1957, 387); — Внадився оце до моїх дочок якийсь ляшок (Нечуй-Левицький, I, 1956, 122); * У порівняннях. Голий — як пляшка, а гонор — як в ляшка (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 173).
ЛЯШКИ
Тлумачення слова