ЛЯЩ 1, а, чол. Прісноводна риба родини коропових з пласким тілом. В ставу було чималенько Лящів; Ніхто їх не ловив (Леонід Глібов, Байки.., 1959, 97); — Колись так ловили [рибу], що насилу було додому дотириш… Лящ — по пуду! (Остап Вишня, I, 1956, 155).
ЛЯЩ 2, а, чол., розм. Те саме, що ляпас. — Оце тобі похорон, а оце — весілля! — другим лящем порівняв фарбу на лицях Данька (Михайло Стельмах, II, 1962, 11).
♦ Давати (дати) ляща кому; Годувати лящами кого — бити, карати кого-небудь. За невдачу серце зривав [дяк] завжди на наймиті. Дня того не було, щоб не давав чубровки або ляща (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 204); — За кучму сю твою велику Як дам ляща тобі я в пику (Іван Котляревський, I, 1952, 83); Дяк за кожний вияв сваволі годував його, як і перший учитель, важкими лящами (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 41).