ЛЯП, виг., розм. Уживається як присудок за знач. ляпати 1, 2. Пташки із гнізда додолу якось ляп — Лисичка зараз хап та хап (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 125); Вам на бриль ціла лопатка глини: — Ляп! (Остап Вишня, I, 1956, 305); Вовк повернувсь другим боком, усунув хвоста в ту проломину та ляп, ляп хвостом (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 244); Хтось мене ляп по руці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 41).
♦ Тяп та ляп див. тяп.
ЛЯП
Тлумачення слова