ЛЯ́ЛЯ, і, жін., розм.
1. Дитина (звичайно мала). Що можна лялі, того не можна мамі (Панас Мирний, II, 1954, 129); Ось іде мама… А біля мами — ляля… Лялі — років шість (Остап Вишня, I, 1956, 398); * У порівняннях. Неначе ляля в льолі білій, Святеє сонечко зійшло (Тарас Шевченко, II, 1953, 60).
2. Те саме, що лялька 1. Продавщиця в білому халаті моїй онучці лялю подає (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 100).