ЛЯ́ДКА, и, жін. Зменш. до ляда. Швиденько подався [Охрім] у другий куток, та, трохи відсунувши якусь скриньку, підняв лядку, витяг з якогось темничка барильце (Марко Вовчок, VI, 1956, 282); * У порівняннях. Вікна якісь чудні: на п’ять шибок — чотири внизу, а вгорі тільки одна, ..ще й одчиняється знизу догори неначе лядка (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 58).
ЛЯДКА
Тлумачення слова