ЛЯЧНИ́Й, а, е. Який лякає; страшний. І білі черепи, такі лячні нині, і чорні холодні кущі з покрученими лозами, ..усе те обняло її жахом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 279); — У нього очі… Ох, які лячні! Я боюся його зору, мов очей водяника (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 186);
// Викликаний переляком. Тебе послухаємось ми, Замовкнуть в серці почування лячні, А станемо правдивими людьми (Павло Грабовський, I, 1959, 387); Взяв [Арсень] міцніше до рук гвинтівку, щоб не відчувати в них дрібного лячного дрижання (Іван Ле, Мої листи, 1945, 139).
ЛЯЧНИЙ
Тлумачення слова