ЛІВРЕ́ЙНИЙ, а, е.
1. Прикм. до ліврея.
2. Який носить ліврею, одягнутий у ліврею. Ліврейний лакей відчинив дверці карети (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 257);
// у знач. ім. ліврейний, ного, чол. Той, хто носить ліврею, одягнутий у ліврею. [Кость:] Я тобі два злоти дам і постараюсь, щоб ти мерщій в ліврейні вискочив, тоді не всякий буде тобою потурати (Карпенко-Карий, I, 1960, 449).