ЛІТУ́ЧКА, и, жін., розм.
1. Коротка оперативна виробнича нарада. — Я можу йти? В мене літучка… (Олександр Довженко, II, 1959, 145); [Воронін:] Я повідомляв на літучці, що є ще три статті, які чомусь були забраковані (Олександр Левада, Нові п’єси, 1956, 8).
2. Про легкий, швидкий вид транспорту. — Приїхала аж із області санітарною літучкою якась швигалка.. Всіх чабанів по кошарах об’їжджає, на місці зуби рве, без відриву від виробництва… (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 67).