ЛІТОГРА́ФІЯ, ї, жін.
1. Спосіб плоского друку, при якому для виготовлення форми використовують літографський камінь з нанесеним на нього малюнком. Професор Харківського художнього інституту Й. Дайц написав підручник з літографії (Мистецтво, 2, 1956, 29); Йосиф Завадка не дуже розумівся на літографії, бо якось не доводилось займатись цією справою (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 123).
2. чого і без додатка. Відбиток, одержаний у такий спосіб. Хто ривсь у викладених на прилавку книжках, хто біля вертушки проглядав листівки-літографії (Андрій Головко, II, 1957, 451); Літографію портрета Пастера йому подарував старий Майкельсон (Натан Рибак, Час, 1960, 641).
3. Підприємство, цех, де друкують у такий спосіб.