ЛІСОПИ́ЛКА, и, жін.
1. розм. Те саме, що лісопильня. На підстілку худобі в колгоспі використовують торф, тирсу з лісопилки, деревне листя (Колгоспник України, 8, 1956, 23).
2. Машина для розпилювання лісу (у 2 знач.). На колгоспному подвір’ї то верескливо брала високу ноту, то хрипло деренчала лісопилка (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 227).