ЛІСОК, ска, чол. Зменш.-пестл. до ліс 1. Вдалині повитий туманом дрімав лісок (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 174); Достав Панас сокиру та брусок, Налагодивсь — і полягли дерева… Пропав лісок Знічев’я! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 73); — Чоловіче,.. а в кого то ви березовий лісок купили? (Іван Франко, I, 1955, 373).
ЛІСОК
Тлумачення слова