ЛІ́НОЩІ, ів, мн. Відсутність бажання працювати, робити що-небудь; неробство. — Ні, робота мені не страшна! Не звикла я до лінощів (Нечуй-Левицький, I, 1956, 149); Лінощі як схильність до бездіяльності, неробства є наслідком виховання і самовиховання (Хлібороб України, 8, 1965, 39);
// Стан розслаблення; млявість, сонливість. — Мені не хотілося навіть думати — чудні лінощі розлилися по цілій моїй істоті (Юрій Смолич, День.., 1960, 214).
ЛІНОЩІ
Тлумачення слова