ЛІНКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Трохи лінивий. Почала було Дора сама листа сорочити [писати], та щось не вийшло нічого.. Воно таки лійкувате..! (Леся Українка, V, 1956, 184); — Я така була до діла прикидлива, що хлопець лійкуватий був, млявий, — я його було на плечах половину дороги на ниву й піднесу (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 223).
ЛІНКУВАТИЙ
Тлумачення слова