ЛІНЬКУВАТО, розм. Присл. до лінькуватий. Довговусі степовики.. лінькувато торгувалися з перекупками за дині (Петро Панч, I, 1956, 63); * Образно. Сонце повагом, лінькувато підводилося з-за лісів (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 212).
ЛІНЬКУВАТО
Тлумачення слова