ЛІНІЙКА, и, жін. Зменш. до лінія 1, 2. Люди [з літака] ляльками робляться, стрункими вузенькими лінійками простягаються вулиці (Остап Вишня, I, 1956, 208).
ЛІНІЙКА 1, и, жін.
1. Пряма риска на папері, дошці тощо, яка допомагає писати рівними рядками. Літера «а» вже вилазить у неї за лінійки (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 18); Рука шпарко бігла по лінійках сторінок, слова вишиковувалися стрункими шеренгами (Юрій Смолич, II, 1958, 99); На папері, Де — ніби рельси у незнану даль — По п’ять рядів ідуть лінійки нотні, Німі і чорні знаки виступають (Максим Рильський, II, 1960, 92).
2. Планка для креслення прямих ліній. Низькопоклонство [на службі], .. слугування перед старшими, — то перо підчинити, то поспішитися лінійку подати (Панас Мирний, I, 1954, 155); І лінійки, і пенали — В нас таких речей немало! (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 57);
// Обчислювальний, вимірювальний інструмент різної форми. На лінійці зроблені поділки на міліметри. Отже, лінійка являє собою теж вимірювальний інструмент (Столярно-будівельна справа, 1957, 94); Лекальні лінійки.. використовують для виявлення відхилення виробів від прямолінійності (Слюсарна справа, 1957, 121); Тані здавалось, що хомутик на вимірювальній лінійці, яка відраховувала міліметри, сьогодні повзе вниз нестерпно повільно (Олесь Донченко, VI, 1957, 163);
// тільки мн., перен., дорев. Удари планкою по руці як засіб покарання у старій школі. [Недоросток:] Коли б оце тобі вліпив в долоню з десяток лінійок, як, бувало, наш дяк сипле, тоді б у голові в тебе швидше колеса повертались… (Степан Васильченко, III, 1960, 92).
Під лінійку — за допомогою лінійки, рівно. Різати папір і картон ножем рекомендується.. під металеву лінійку (Гурток «Умілі руки в школі», 1955, 22).
3. Одна з доріжок всередині піонерського табора, що ділить його на прямокутники — квартали. Звуться вони [доріжки] не алеями, а лінійками (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 72); Піонери спали.. На лінійці, на волейбольних і баскетбольних майданчиках порожньо (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 131).
4. Стрій в одну шеренгу;
// Збір учнів, піонерів, які стоять у шеренгах. Київські піонери провели біля пам’ятника Іллічу урочисту лінійку (Радянська Україна, 23.IV 1961, 4); Школа шикувалась на урочисту лінійку (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 113).
ЛІНІЙКА 2, и, жін. Старовинний кінний екіпаж на багато місць, у якому сидять боком до напряму руху. Привезли Вересая ввечері додому на панській лінійці (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 36);
// Легкий візок такого ж типу. — Тобі який транспорт треба? Лінійку запрягти? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 193); З кабінету пішов до стайні, запріг у лінійку булану Стрілку.. й помчав у поле (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 225).