ЛІЛЕ́ЙНИЙ, а, е, заст., поет.
1. Прикм. до лілея.
2. Кольору лілеї; такий, як у лілеї. Вивела Трістана вона з одчаю тьми лілейними руками та спільними слізьми (Леся Українка, I, 1951, 410); Тадеуш згадував лілейний цвіт руки, Ключа й записочку, нечитану ще досі (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 113).