ЛІКУВА́ТИ, ую, уєш, недок.
1. перех. Застосовувати ліки та інші засоби для припинення чийогось захворювання. Коли Пушкін хворів на малярію, його лікував Рудиківський (Матеріали.. охорони здоров’я.., 1957, 23); — Оце ти так трудящих лікуєш? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 67); * Образно. Час все лікує (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 274);
// Застосовувати ліки та інші засоби для припинення захворювання якого-небудь органа. Мусив Корній лікувати свій зуб одинцем (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 67); * Образно. Зникають чорні попелища в краю, обпаленім вогнем, — то воля партії найвища лікує рани день за днем (Микола Упеник, Вітчизна миру, 1951, 57).
2. перех. і без додатка. Вживати заходів для припинення якого-небудь захворювання. Всі в місті поважали лікарів, які лікували скарлатини, дифтерити, апендицити (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 30).